Vyshyvanka day

Wed, 17/05/2023 - 22:58 |

admin

Останніми роками кожний третій четвер травня відзначається українцями як національне свято: це День вишиванки.

У кожній українській сім’ї зберігаються вишиті рушники та серветки, а також сорочки, що носили наші мами, бабусі, усі рідні. А у цей день, ідучи до роботи чи до навчального закладу та й просто на прогулянку ми одягаємо і раритетні, і нові, сучасні вишиванки – зі спідницями, з джинсами або навіть з шортами. Зараз це стильний одяг, в якому відбивається наша індивідуальність, наш художній смак. І не тільки…

Достеменно невідомо, коли виникли вишивки, але у їх візерунках відбилися уявлення наших пращурів, їх сподівання та надії, естетичні погляди, історія нашого народу.

А усього якихось сто років назад у селян вишитий одяг був повсякденним, його одягали і жінки, й чоловіки, і діти. Вишивці надавалось магічне значення: вона мала оберігати людину з самого народження від хвороби, дурного ока і усякого лиха. Тому вишивали не тільки сорочку по комірцю, а також і рукава, й поділ спідниці, фартух та безрукавку і навіть верхній одяг, в тому числі свитку.

Вишиванки зазвичай виготовляли із полотна, яке самостійно ткали на станку. Воно мало сіруватий відтінок або вибілений. А потім вже вишивали різними техніками, які відрізнялися по регіонах; відрізнялись і зображенням – барвами, образами, змістом.

Кольорам завжди, як і у сьогоденні, надавалося особливе значення. З давніх давен у вишиванках було зашифровано сакральні символи, які ховалися у кольорах та навіть у їх відтінках, а також у візерунках і формах вишивки. Традиційно білий колір означав чистоту, червоний символізував життєву силу, зелений – природу та спокій, чорний сум і тугу.

Можна було часто зустріти білі сорочки, вишиті білою вишивкою. Така сорочка була одним із найважливіших експонатів у обласному музеї народної творчості у Сєвєродонецьку. Їй було більше ста років, вона зберігалась і передавалась декількома поколіннями у сім’ї і слугувала, як вважалося, захистом від різної біди. У Полтавській області й на Слобожанщині і зараз зустрічається вишивка білим по білому з геометричним орнаментом, що нерідко поєднується з рослинними мотивами.

Тут використовується не тільки сама вишивка, але і прошва, і мережка, які надають ще більшої ошатності.

Досвідчені у вишиванках люди стверджують, що символіка її елементів має дуже великий вплив на життя того, хто її носить. Геометричні візерунки означають стихії природи та родючість землі, а рослинні й квіткові орнаменти символізують сімейне щастя і материнську любов. Майстрині зображали на сорочках тварин і вірили, що їх зображення приносять вірність, достаток та довголіття у їх дім, у їхні долі.

У Київській області домінували рослинні мотиви з переважаючим червоним кольором.

На Буковині яскраві барви створюють рослинні орнаменти складними місцевими техніками.

Волинська вишивка проста і вишукана одночасно: для неї характерним є повторення різних геометричних фігур: зірок, ромбів, ламаних ліній, які створювали гармонічний малюнок. Переважав червоний колір.

У кожному регіоні чи області України вишивка має свої відмінності, свої особливості.

Колись вишиванки були частиною традиційного одягу наших предків. Сьогодні вишиванка набула особливого значення, вона стала символом приналежності до свого народу, віри в свою рідну країну, її силу й духовну красу.