Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв

   Сьогодні, 23 серпня, українці святкують День Державного Прапора України - одного з символів незалежності нашої держави!

   Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні. Ритуальну символіку поєднання цих барв пов'язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. У тому варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У СРСР це поєднання кольорів переслідувалося як небезпечний злочин. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917-го, 1941-го та 1990-го років, три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а нині ведеться війна проти російсько-імперської навали на Донбасі та в Криму.

   Вам може здаватися, що кожен знає все, що потрібно, про офіційну символіку своєї країни. Однак наш прапор має свою незвичайну та цікаву історію появи.

   Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.

   Частенько таке забарвлення траплялося і на козацьких стягах, щоправда, ще й з червоним кольором. Незвичайним є той факт, що прапори тоді були незвичної нам форми. Ось він - лицар 18 століття.

   Під час революційної "Весни народів" 1848 р. Головна Руська рада у Львові відновлює використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століть з зображенням золотого лева, що спинається на скелю у синьому полі, а як національні прапори- широко вживаються стяги з поєднанням синього і жовтого кольорів.

   На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Консультантом художника під час написання цієї картини був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів колекції Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, в тому числі і прапори.

   Починаючи з 5 травня 1900 року в Галичині під синьо-жовтим прапором розпочинає діяльність українське спортивно-пожежно-руханкове товариство «Січ». Поступово знання про синьо-жовтий український прапор поширюється на закарпатські землі, а з початком масової еміграції українців у кінці ХІХ століття - за океан і на поселення в Америці.

   17 березня 1917 року було проголошено про організацію Центральної Ради, з цього часу в Києві починають публічно на державному рівні з'являтися українські синьо-жовті прапори. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни. Під цим прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії, як під час українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західно -Української Народної Республіки.

   На початку 1940-х років революційне крило Організації українських націоналістів – ОУН (б) під проводом Степана Бандери - прагнуло виробити власну, червоно-чорну, символіку, щоб відрізнятися від ОУН (м) під проводом Андрія Мельника, яка використовувала оунівський блакитний прапор і герб із золотим тризубом з мечем. Червоно-чорний прапор став популярним серед молоді, зокрема у «Пласті», ще у 1920-х роках, коли польська влада в Галичині переслідувала використання українцями національного синьо-жовтого стягу (скажімо, футболісти спортивного товариства «Україна» виступали у червоно-чорній формі). Але почалася радянсько-німецька війна, а чорно-червона символіка так і залишилась неофіційною.

   У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. У списку КДБ за 1950-1980-ті роки регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України.

   У ніч проти 1 травня 1966 року над будівлею Київського інституту народного господарства (нині це Київський національний економічний університет) 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко вивісили жовто-блакитний прапор. Червоний - радянський - зірвали, а національний український підняли. Прапор пошили з двох шаликів, і від руки зробили напис «Ще не вмерла Україна – ще її не вбито». Обоє були засуджені і через багато років, навіть у вже незалежній Україні , ще довго не могли добитися реабілітації.

   22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а "потенційно небезпечний" прапор "міг призвести до заворушень".

   27 липня 1976 року там-таки під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського "Динамо", 150 українців вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова "Свобода Україні!" і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Але фото залишилось назавжди…

   Не випадково в День Державного Прапора ми згадуємо історичний момент внесення національного стяга до Верховної Ради 24 серпня 1991 року. До того дня прокомуністична більшість у парламенті всіляко перешкоджала появі синьо-жовтого прапора у будівлі ВР, вимагала прибрати навіть маленькі прапорці, які депутати фракції «Народна Рада» тримали на своїх робочих місцях. Але після провалу «московського путчу – ГКЧП» заперечення проти національних кольорів у національному законодавчому зібранні стали вже неможливі.

   Сьогодні хочеться згадати, як до війни ми святкували цей день у рідному Сєвєродонецьку… Ми живемо сподіваннями, що наш Прапор знову замайорить на площі Перемоги !

Средняя: Выберите оценкуPoorOkayGoodGreatAwesome

Голосов пока нет