Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв

   Ось і настав той день, коли ми стоїмо на порозі нового життя. Ще кілька кроків, і все зміниться, тому зараз я хочу у дечому зізнатися. Коледже, наші стосунки тривали 4 роки офіційно, ну і багато років легкого флірту до цього. Спочатку ти представився мені як училище, потім став коледжем, а зараз ще й додав до себе "фаховИй", ну нехай буде, якщо тобі так більше подобається. Для мене ти все одно був та залишишся найріднішим.

   Так, за ці роки, як і в будь-яких стосунках, між нами багато що сталося: було знайомство з батьками, подорожі в Дрогобич, сварки, сльози... Я навіть трошки тобі зрадив, коли вступив до іншого вишу. Але ти мене пробачив, тому що знаєш, що саме ти моє справжнє кохання.

   Ти познайомив мене з найкращими людьми: вони стали моїми близькими друзями й за твоїми стінами. Ти дав мені найкращі уроки - завдяки викладачам я став сильнішим та цілеспрямованішим. Твої коридори чули від мене багато щасливих криків та бачили сльози, яких не бачив ніхто. Твої стіни зробили мене тим, ким я є сьогодні.

   Знаю, я в тебе не єдиний. Нас таких, закоханих в тебе, 30 випускників цього року! Насправді, нас декілька тисяч! Але візьму на себе відповідальність сказати від усіх - ми любимо тебе таким, який ти є!