У житті кожного музиканта є імена, які звучать у серці, наче рідна мелодія. Вони не зникають з пам’яті, навіть коли давно змінено сцену, інструмент чи місто. Нашу гостю— Маргариту Дмитрівну Польову, викладача скрипки, директора КЗ «Сєвєродонецька музична школа №1», було запрошено нещодавно(12 травня 2025р) на зустріч зі студентами та викладачами відділу оркестрових інструментів СФККМ ім. С. Прокоф'єва.
Маргарита Дмитрівна — випускниця Сєвєродонецької ДМШ №1 та Сєвєродонецького музичного училища, який закінчила у 1985 році. Згодом вона здобула вищу музичну освіту у Харківському інституті мистецтв ім. І.П. Котляревського. Вона пройшла 39- річний шлях не тільки як викладача, а і психолога дитячих сердець. Учні Маргарити Дмитрівни є дипломантами, лауреатами міжнародних, всеукраїнських, обласних конкурсів, багато з них вступили до нашого коледжу. Коли почалася повномасштабна війна, музичну школу було релаковано до м. Дніпро.
На зустрічі найважливе питання було приділено ролі викладача в дитячій музичній школі:
«Бути викладачем — це не лише навчити нот, гами чи етюдів. Це — вчити жити в гармонії з собою і світом. Це — сіяти музику у дитячих душах, наче промінчики сонця в ранкову росу…»
Музична школа, за словами Маргарита Дмитрівни, — це не лише місце, де вивчають інструмент. Це — простір, де формується особистість, дисципліна, витончене сприйняття краси.
«Результати іноді приходять повільно. Але пам’ятайте: навіть один щирий звук, видобутий дитиною завдяки вам — це вже перемога!» Прозвучали й практичні рекомендації для майбутніх викладачів: про індивідуальні плани, журнали, оцінювання, співпрацю з батьками та участь у творчих заходах.
Наприкінці зустрічі було багато відповідей на питання, але залишилося головне: натхнення, бо, можливо, саме з цієї миті хтось із випускників обрав для себе свій шлях.
«Пам’ятайте: можливо, саме ви станете тим вчителем, якого згадуватимуть все життя…»





